Для батьків

БАТЬКАМ ПРО ДІТЕЙ

           Дітей вчить те, що їх оточує.

           Якщо дитину часто критикують – вона вчиться засуджувати.

          Якщо до дитини часто відносяться з полегкістю – вона вчиться
 бути терплячою.

           Якщо дитину часто висміюють – вона вчиться бути несмілою, скутою.

          Якщо дитину часто хвалять – вона вчиться оцінювати.

          Якщо дитина живе з почуттям безпеки – вона вчиться вірити.

          Якщо дитині часто демонструють ворожість – вона вчиться битися.

          Якщо дитину часто соромлять – вона вчиться почувати себе винною.

          Якщо дитину часто підбадьорюють – вона вчиться бути
 впевненою в собі.

          Якщо з дитиною бути чесною – вона вчиться справедливості.

          Якщо з дитиною часто згоджуються – вона вчиться добре
до себе відноситися.

          Якщо дитина живе у атмосфері дружби і почуває себе потрібною –
 вона вчиться находити у цьому світі любов.

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ ВІД ДИТИНИ

Не робіть для мене та за мене те, що я у змозі зробити для себе сам.
 Я можу продовжувати використовувати вас як прислугу.

Не вимагайте від мене негайних пояснень. 
Я іноді й сам не знаю, чому поводжусь так, а не інакше.

Не піддавайте занадто великому випробуванню мою чесність.
Будучи заляканий, я легко перетворююсь на брехуна.

Нехай мої страхи та побоювання не викликають у вас занепокоєння.
Інакше я буду боятися ще більше. Покажіть мені, що таке мужність.

Не давайте обіцянок, яких ви не зможете виконати, - 
це може похитнути мою віру у вас.

Не захищайте мене від наслідків власних помилок.
Я, як і ви, учусь на власному досвіді.

Не забувайте: я люблю експериментувати, не лайте,
якщо розібрав нову машину (іграшку), допоможіть мені її зібрати.

Не поправляйте мене у присутності сторонніх людей,
поговоріть зі мною пізніше, наодинці.

Не намагайтесь від мене відгородитися, коли я ставлю
 відверті запитання. Якщо ви не будете на них відповідати,
я взагалі перестану ставити їх вам
 і буду шукати інформацію десь на стороні.

 Я відчуваю, коли вам важко та складно.Не ховайтесь від мене.
 Довіряйте мені – і я буду довіряти вам.

Не турбуйтесь, що ми проводимо разом занадто мало часу.
 Для мене важливо, як ми його проводимо.

Не лякайте мене ременем...
 Це привчить мене до того, що враховувати треба тільки силу.

Тест для батьків

Більшість батьків свято переконані, що вони гарні батьки. Про своїх дітей одні батьки розповідають стороннім лише хороше, а другі – не соромляться жалітися на них. Стосунки батьків і дітей – вічна проблема, з якою зіштовхується кожне покоління. Чому в одних сім’ях – мир і спокій, а в інших – сварки, крики і скандали? Якими бачать діти своїх батьків? Якими батьками ви насправді є? На ці запитання допоможе відповісти цей тест. Виберіть свої варіанти відповідей на 10 запитань і позначте їх. 1. Чи читаєте ви своїй дитині книжки перед сном?  - систематично - 3;  - інколи - 1;  - ніколи, читає дружина (чоловік, бабуся, дідусь тощо) - 0; - а навіщо забивати дурницями дитині голову перед сном? - 2. 2. Чи довіряє вам дитина свої таємниці і переживання?  - у хвилини відвертості - так - 3;  - про всі таємниці дізнаюся від сусідів, вихователів (вчителів), знайомих - 4;  - а навіщо мені її таємниці? - 1;  - як мені знадобиться дізнатися, натисну – і все скаже - 2. 3. Скільки часу за день ви спілкуєтесь з дитиною?  - стільки, скільки конче необхідно - 2;  - з ранку до ночі - 4;  - увесь вільний час - 3;  - я не маю часу для спеціального спілкування - 1. 4. Якщо вихователька (вчителька) не задоволена поведінкою чи результатами навчання вашої дитини, що ви зробите?  - дам прочухана, не дозволю дивитися мультики (піти погуляти тощо), примушу визубрити новий матеріал тощо - 2;  - допоможу дитині розібратися в ситуації (зрозуміти складний матеріал) - 3;  - дитина отримала зауваження (погану оцінку) – нічого страшного, наступного разу виправиться - 1;  - влаштую скандал виховательці (вчительці) - 4. 5. Як ваша сім’я проводить літній відпочинок? - тато – в один бік, мама – в другий, діти – до бабусі (в табір тощо) - 1;  - намагаємося провести відпочинок разом - 3;  - відправляємо дітей до бабусі чи в табір, а самі їдемо відпочивати - 2;  - куди дитина захоче, туди й поїде - 4. 6. Після сварки з дитиною хто першим починає миритися?  - той, хто першим усвідомить свою провину - 3; - ніхто і ніколи, все налагоджується само собою - 1; - певна річ, дитина, вона ж наймолодша - 2; - завжди я, шкода ж дитини! - 4. 7. Чи намагаєтеся ви виконати всі бажання своєї дитини? - так, стараюся виконати усі - 4; - так, якщо маю кошти і час - 3; - бажання - так, примхи - ні - 2;  - це діти мають виконувати бажання дорослих - 1. 8. Як часто ви даєте дитині вказівки, поради, робите зауваження? - постійно - 2; - не втручаюсь в життя дитини - 4; - у разі необхідності - 3; - давати поради і вчити жити – безнадійна справа, тому я усім раджу цього не робити - 1. 9. Чи здатні ви віддати свою дитину надовго (більше місяця) на виховання державному закладу чи родичам? - тільки якщо нема іншого виходу - 3; - так я і роблю - 2; - ніколи в світі - 4; - де захоче, там і житиме - 1. 10. Якщо дитина без дозволу взяла гроші і потратила на свої витребеньки, що ви зробите? - шкуру здеру! - 2; - поговорю, поясню, чому так не можна робити - 3; - то й нехай, «все найкраще – дітям!» - 4; - в моєму домі гроші не валяються абиде - 1. А тепер підрахуйте суму балів за усі ваші відповіді. Нижче наведені розшифровки отриманих чисел. Від 10 до 15 балів. Ви – байдужа мати чи батько. Для вас дитина – другорядний продукт вашого життя, досить обтяжливий додаток, щоб не сказати тягар. Ваше життєве кредо: "Хочу пожити для себе!", і саме на цьому базуються ваші стосунки з дитиною. Оскільки ви живете тільки власним життям, в якому для дитини місяця нема, то ваша байдужість, відповідно, рано чи пізно викличе байдужість до вас з боку дитини. Рік у рік емоційна відстань між вами і дитиною зростатиме і зрештою перетвориться на прірву. Ви не потребуєте і не відчуваєте радості і тепла від спілкування з дитиною. Вас пов’язують лише побут, матеріальні речі. Коли дитина виросте і стане самостійною, порвуться й ці ниточки, тож ви станете не потрібні одне одному навзаєм. Від 16 до 25 балів. Ви - тиран. Вважаючи себе найголовнішим членом сім’ї, на якому «все тримається», ви вимагаєте від дитини незаперечного послуху і покірності. Для вас існує лише ваша думка, а думка, бажання, проблеми дитини вас не цікавлять, оскільки не є важливими. Ви твердо знаєте, як треба виховувати дитину, і чітко дотримуєтесь своїх правил. Опір дитини вас обурює і доводить до шаленства. Можливо, ваша дитина намагається врятуватись від вас тим, що замикається в собі і мовчки, покірно вислуховує ваші нотації та виконує ваші вимоги. Цілком можливо, що коли „ваша слухняна овечка” виросте, то почне робити все навпаки, тож матимете цілковиту протилежність тому, чого ви навчали довгі роки. А можливо, збереже зовнішню слухняність і намагатиметься триматись від вас якнайдалі... Від 26 до 34 балів. Ви – справді хороша мати чи батько. Маєте повний контакт з дитиною, знаєте її таємниці, проблеми, радощі й болі. Дитина вважає вас своїм другом, не хоче засмучувати вас своєю поведінкою, а якщо все-таки так стається, то ви швидко знаходите порозуміння, і конфлікт не переростає у хронічні скандали. Ви знаєте свою дитина і можете передбачити її реакцію чи поведінку у певних ситуаціях. Дитина почувається захищеною у сім’ї. У вас справжні близькі стосунки, що не переходять в панібратство, бо ви вмієте зберігати дистанцію і авторитет, бути вимогливим при потребі. Від 35 до 40 балів. Ви – прислуга своєї дитини. За власним бажанням ви обслуговуєте її не тільки в побутовому сенсі, а й у моральному: дитина крутить вами, як собі хоче, пристосовує вас до своїх потреб і виконання бажань, вважаючи себе пупом землі. Будьте готові до того, що коли вона виросте, то не буде рахуватися з вами. Можливо, ви свідомо приносите себе в жертву, але задумайтесь ще й про таке: плекаючи егоїста, ви виростите нещасну людину, бо рано чи пізно ваша дитина з’ясує, що світ таки не крутиться тільки навколо неї. І хтозна, чи зможе вона з цим примиритися... Тест чи хороші ви батьки? 1.Чи відповідаєте Ви дитині «Виростеш — зрозумієш» Так — 0, інколи — 2, ні — 5. 2.Чи вважаєте Ви, що дитині треба давати на кишенькові витрати відповідно до її потреб, а не визначену суму? Так — 0, інколи — 2, ні — 5.  3.Чи прагнете Ви пояснювати дитині причини своїх заборон? Так — 4, інколи — 2, ні — 0. 4.Чи дозволите Ви маленькій дитині допомагати по дому, навіть якщо  ця допомога нічого не дає?   Так — 4, інколи — 3, ні — 0.  5.Чи вважаєте Ви, що невинна брехня дитини припустима? Так — 0, інколи — 2, ні — 4. 6.Чи   використовуєте   Ви   будь-яку   можливість,   щоб   розвивати   в   дитині спостережливість? Так — 5, інколи — 1, ні — 0.  7.Ви глузуєте з дитини? Так —0, інколи — 0, ні — 5. 8.Чи думаєте Ви, що фізичне покарання не зашкодить? Так — 0, інколи — 2, ні — 5.  9.Ви вважаєте, що рання просвіта дитини про «доросле життя» шкідлива? Так — 0, інколи —3, ні — 4.  10.Чи читаєте Ви книги про виховання? Так — 4, інколи — 2, ні — 0.  11 .У дітей можуть бути свої таємниці? Так — 3, інколи — 2, ні — 0. 12.Ви сваритесь, якщо дитина залишає їжу на тарілці? Так — 0, інколи — 1,ні — 4.  13.Даєте Ви дитині можливість розвивати віру у власні сили і самостійність? Так — 5, інколи — 1, ні — 0.  14.Ви радієте успіхам дитини, навіть якщо бачите її недоліки? Так — 3, інколи — 2, ні — 0.  15.Ви можете залишатися спокійними, якщо ваша дитина сердиться? Так — 5, інколи — 0, ні — 0.  16.Ви охоче проводите час зі своєю дитиною, це спілкування приносить вам задоволення, а не тільки відчуття виконаного обов'язку? Так — 5, інколи —1, ні — 0. 17.Як Ви ставитися до суворості у вихованні, яка призводить до закритості і неприродної поведінки? Негативно — 5, ніяк — 0, позитивно — 0.  18.Можете Ви наказати так, щоб вимога була виконана негайно? Так — 5, інколи —- 0, ні — 0. 19.Ви легко встановлюєте контакт з друзями вашої дитини? Так — 4, інколи — 2, ні — 0. 20.Чи вважаєте Ви достатньою причиною для критики вашої дитини те, що коли Ви були в її віці, то цього не робили? Так — 0, інколи — 2, ні— 5. 21.Чи вирішуєте Ви за свою дитину, що подорослішала, життєво важливі питання, говорячи при цьому «я краще знаю»? Так — 0, інколи—2, ні-5. 22.Чи вважаєте Ви, що дитина не може мати таємниці від Вас і що Ви маєте право читати її листи? Так — 0, інколи — 2, ні — 5. 23.Може Ваша дитина перемогти Вас у суперечці? Буває так, що Ви змінюєте своє рішення, зрозумівши, що воно занадто суворе чи неправильне? Так — 5, інколи — 3, ні — 0. 24.Доводиться  Вам просити вибачення у дитини, якщо Ви несправедливо покарали її або у чомусь підозрювали? Так — 5, інколи — 3, ні — 0. 25.3абуваєте  Ви  про  свої обіцянки,  особливо,  якщо  вони  мали  на  меті заохочення? Та  — 0, інколи — 2, ні — 5. 26.Можете Ви відірватися від термінової роботи або цікавої книги, якщо Ваша дитина просить у Вас поради або допомоги? Так — 5, інколи — 2, ні — 0.  Якщо Ви набрали: Менше 30: Ми співчуваємо Вашим дітям. 31—59: Ви непослідовні у своїх справах і вчинках, занадто часто робите «інколи» те, що повинні робити завжди, або робите постійно те, чого не повинні робити. Ваші діти не знають, коли і в чому можуть на вас розраховувати. 60— 79: Ви у багатьох питаннях — хороший батько. Очевидно, Ваші діти не почуваються з Вами достатньо добре. 80—99: Ви, в цілому, хороший батько, хоча часто допускаєтесь помилок, послаблюючи власний вплив на процес виховання дітей. 100—129: Ви —дуже хороший батько, усвідомлюєте важливість своїх обов'язків перед сім'єю і дітьми. Більше 130: Ви — ідеальний батько, хоча у нас виникає сумнів про відвертість Ваших відповідей.

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАС…

   Підтримайте в дитині намагання стати школярем. Ваша зацікавленість у його шкільних справах, серйозне ставлення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласнику підтвердити значимість його нового статусу та діяльності.

   Обговоріть з дитиною ті правила та норми, з якими вона зустрілася у школі. Поясніть їй необхідність і доцільність їх.

   Не пропускайте труднощів, які виникають у дитини на початковому етапі оволодіння учбовими навичками. 

   
   Якщо у першокласника є логопедичні проблеми, постарайтесь впоратися з ними на першому році навчання.

   Якщо Вас щось непокоїть в поведінці дитини, не соромтесь звертатися за порадою і консультацією до учителя чи шкільного психолога.

   Зі вступом до школи в житті Вашої дитини з’явилася авторитетна для нього людина – це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого вчителя.

   Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи суттєво змінює життя дитини, але не повинен позбавляти її радощів, ігор.

   Дитина має бути впевнена, що вона всім потрібна і цікава.